Зазвичай, коли ми чуємо незнайоме слово, то ніяковіємо. Погодьтесь, «стратифікація насіння» звучить дуже по-науковому. Більшість городників вважає це чимось складним і незрозумілим. Та насправді це не так. Процес стратифікації стане під силу навіть новачкам-садівникам. Тому давайте конкретно розберемось, що означає «стратифікація насіння» та для чого вона потрібна в садівництві.

Що таке стратифікація?

В природі все влаштовано гармонійно. Насіння рослин, як правило, дозріває восени, та при цьому не проростає навіть в умовах тепла, бо знаходиться в періоді спокою. Природня задумка проста: щоб насіння проросло — йому треба створити відповідні умови. Тому, перед посівами насінню деяких рослин треба влаштувати умови, за яких вони знаходяться, зазвичай, у природі восени та взимку. Це і називається стратифікацією. Іншими словами, стратифікація — це процес, в якому ми імітуємо природні умови зими для насіння рослин, щоб вони легше, швидше та краще могли прорости.

Для чого проводити стратифікацію?

Без попереднього охолодження насіння деяких рослин не проросте взагалі та може просто згнити у ґрунті. Бажано піддавати стратифікації насіння багаторічних трав — лаванди, меліси, тім’яну, естрагону, гісопу, черемші, розмарину; овочевих культур — цибулі-порею, моркви, пастернаку, петрушки; деяких квітів — дельфініуму, аквілегії, адонісу, примули, ірисів; плодових та хвойних порід дерев — туї, сосни, ялини, яблуні та ін.

Зімітувати зимові умови та підштовхнути насіння вийти зі сплячки можна по-різному: наприклад, посіяти овочі у грядки пізньої осені. Та застрахувати себе від того, що їх не вимиє дощ чи сніг — неможливо. Деякі городники висівають насіння у горщики та закопують їх у сніг на глибину 25–30 см, щільно втрамбувавши.

Метод підзимнього посіву (приміром, моркви, кропу, цибулі, черемші, щавлю та ін.) є також різновидом стратифікації у природніх умовах.

Основні правила стратифікації, які слід пам’ятати:

  • На пакетиках з насіння має бути вказано, чи потрібна стратифікація та на який термін (як правило, це 2–3 місяці);
  • Для більшості культур проводять холодну стратифікацію, тому слід пам’ятати, що температура має бути 0+5°С;
  • Перед процедурою, насіння необхідно очистити від шкірки та листя і продезінфікувати: 1 г марганцевокислого калію на 100 мл води (розчин має бути насиченого фіолетового кольору) на протязі 30–45 хв, після цього промити у теплій воді;
  • Субстрат можна придбати чи приготувати власноруч: 1 частина торфу і 1 частина піску. Суміш слід попередньо знезаразити;
  • Жорстке та сухе насіння замочують на 2–3 доби у теплій воді +15–20°С;
  • Насіння треба періодично діставати з холодильника, провітрювати та зволожувати за допомогою розпилювача.

Як самостійно провести стратифікацію вдома?

Спосіб 1. Неглибоку посудину наповнити попередньо зволоженим ґрунтом, висіяти насінини на глибину 0,5–1 см, та помістити на верхню полицю холодильника чи винести в у прохолодний підвал.

Спосіб 2. Вату, ватні диски чи марлю, складену у кілька шарів, змочити теплою кип’яченою водою, розподілити на ній насінини та вкрити другим шаром. Сіянці загорнути в чистий поліетиленовий пакет чи зіп-лок та помістити у холодильник.

Спосіб 3. На дно горщика насипати шар вологого піску, на який треба викласти шар насіння, на них — новий шар піску. Потім полити зверху водою та помістити у целофановий пакет чи накрити склом. Посудину треба розмістити у холодильнику чи прохолодному підвалі.

Треба пам’ятати! Головне у стратифікації — підтримувати постійну вологість, інакше насіння згниє.

Хай вас більше не лякає незрозуміле слово «стратифікація». Адже навчившись самостійно проводити цю процедуру, ви зможете пророщувати різні види рослин: дерев, кущів, квітів, овочів та прянощів. Легких експериментів!